April 17th, 2015

но мы в тельняшках, нас мало

(no subject)

а же сюи бузина будет? нет? а что ж так?
надо было ему побольше гадостей про чужие религиозные святыни писать, видимо.
тогда было бы жесюи. а так - недостоин...
но мы в тельняшках, нас мало

(no subject)

их это удивляет? меня - нисколько. и дальше будет только хуже.


Заява колективу МТРК «Чернівці»: чим ми тоді відрізняємося від Росії?

Вчора, 16 квітня 2015 року в ефірі телеканалу «Чернівці» в програмі «Пряма відповідь» був народний депутат України від Опозиційного блоку Михайло Папієв. Під час ефіру під стінами нашої телерадіокомпанії зібралася група громадських активістів з метою поспілкуватися з народним депутатом. Не дочекавшись гостя програми активісти викликали міліцію. Папієв на той час приміщення телерадіокомпанії вже покинув, а нам довелося спілкуватися з правоохоронцями і писати пояснення: коли прийшов, скільки тривав ефір, коли пішов і таке інше. Розмова тривала майже до 2-ї години ночі. Ми намагалися пояснити людям, що Михайла Папієва на території ТРК вже немає, але почули у свою адресу звинувачення у продажності та заангажованості. Нас дивує, наскільки вибірково ставляться до журналістики деякі громадські активісти та й журналісти. ТРК «Чернівці» весь час своєї діяльності послуговується принципами свободи слова та плюралізму думок. Якщо у декого коротка пам’ять, хочемо нагадати, що ми єдиний телеканал, котрий під час виборів 2004 року надавав слово не лише Януковичу, а й Ющенку. Транслювали в прямому ефірі події з Помаранчевого Майдану і відчували при цьому шалений адміністративний тиск. Згадайте вибори 2012 року, коли тепер вже народний депутат із колегами бився в зачинені двері іншого телеканалу, намагаючись потрапити на домовлений вже ефір. Не склалося. На нас тоді також тиснули, в результаті чого з’явилася аналогічна заява від колективу ТРК «Чернівці» із вимогою припинити тиск. Ефір відбувся. Під час подій Революції Гідності, коли через пожежу на телевізійні вежі у Києві відключилися практично всі ефірні канали, ми першими перейшли на цілодобову трансляцію супутникових українських каналів, котрі висвітлювали ці події. Ми змушені постійно боротися за своє право запрошувати на ефіри різних гостей із різними політичними поглядами та думками, аби надавати глядачам різнобічну, збалансовану інформацію. І це не залежить від нашої симпатії до тих чи інших людей, до тії чи іншої політичної сили. У своїй журналістській діяльності ми керуємося принципами рівного та неупередженого ставлення до всіх, залишаючи свої людські вподобання поза кадром. Надаючи можливість висловлюватися вибірково, чим ми тоді відрізняємося від Росії. Ми хочемо в Європу з демократичними принципами, чи будуємо Росію в межах України та граємо на руку московським пропагандистам, які тут таки підхоплять тезу про відсутність свободи слова в Україні та нагнітання агресії та ненависті. За майже 11-річну історію існування програми «Пряма відповідь», у ній побували сотні гостей. Ось прізвища лише декого з них: Віктор Ющенко, Леонід Кравчук, Юлія Тимошенко, Арсеній Яценюк, Володимир Литвин, Євген Кушнарьов, Максим Бурбак, Олександр Фищук, Михайло Папієв, Віктор Король, Юрій Костенко, Олександр Зінченко, Олег Тягнибок, Богдан Бенюк, Юрій Кармазін, Ірина Фаріон, Наталія Вітренко, Роман Зварич, Микола Катеринчук, Юрій Бойко, Олег Ляшко, Андрій Парубій, Юрій Луценко etс, etс. Різні, правда? Так в чому ж полягає наша продажність? Чи в тому, що відмовляємося, як багато інших, прислуговувати вибірково і єдиний, кому прислуговуємо – Глядач? Чи в тому що категорично відмовляємося дотримуватися подвійних стандартів? Питання риторичні. Але хочемо зазначити, що і надалі залишаємо за собою право, гарантоване нам професією. Право на свободу слова, право на довіру Глядача. І в нашому ефірі і надалі будуть з’являтися люди з різними поглядами та думками. А глядачі вже самі проаналізують та зроблять висновки.
З повагою до всіх
Колектив МТРК «Чернівці»

http://times.cv.ua/2015/04/17/zayava-kolektyvu-mtrk-chernivtsi-chym-todi-vidriznyajemosya-vid-rosiji/
но мы в тельняшках, нас мало

Когда-нибудь закончится война...

Инна Тарасова

Когда-нибудь наступит тишина,
Не будет блокпостов, людей военных,
Закончится безумная война,
Отпустит всех нас, ею пленных

Когда-нибудь наступит благодать
Мы осознаем это на рассвете,утром ранним
И будем только с грустью вспоминать,
Всё, что ушло...,оставив в сердце раны

Когда-нибудь закончится война...
КОГДА-НИБУДЬ ЗАКОНЧИТСЯ ВОЙНА...
но мы в тельняшках, нас мало

(no subject)

с вопросами надо аккуратнее, однако.



Ирина Богиня:
Всего лишь попросила установить урну на остановке.чего-то я не понимаю,может кто-то мне объяснит?
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=893244894051985&set=a.689018411141302.1073741839.100000994476276&type=1

так и представляю себе неизвестных личностей, под покровом ночи тайком устанавливающих остановку, а потом телепатически внушающих водителям непременно заезжать на нее...
но мы в тельняшках, нас мало

(no subject)

Все-таки народ у нас... даже не знаю, как сформулировать. Непрошибаемый? Стрессоустойчивый?
Вышли с собакой на прогулку. На лавочке сидят девчонки, что-то оживленно обсуждают. Над головой начинают тарахтеть и мигать трассеры. Девчонки продолжают весело болтать, не обращая внимание на "фейерверк" над головами.
Полюбовались огоньками, двигаемся дальше. Навстречу идут семья с детьми, парень по другой дорожке и чуть дальше парочка. Где-то совсем близко раздается громкий сухой характерный треск. Народ замирает на секунду, пожимает плечами и продолжает идти куда шел, в том же размеренном темпе. Ну стреляют, ну рядом. Эка невидаль...