October 25th, 2014

но мы в тельняшках, нас мало

(no subject)

26 октября 2014 года в Донецке состоится акция памяти – «Я сделал свой выбор!».

Нельзя унять боль утраты. Невозможно забыть беззащитных детей, стариков, женщин, сыновей и отцов погибших на донбасской земле. Почтить память погибших, передать её бережно и правдиво – вот цель акции, организованной в Донецке.

В 19:00 каждый, кто хочет быть причастным к акции скорби и памяти, может выставить на окно зажженную свечу, или на несколько минут прогудеть клаксоном вашего автомобиля.

Зажженная свеча – это символ скорби о погибших, выражение нашего протеста против такой политики, когда каждый день погибают люди.

Приглашаем всех, кто чтит память погибших, принять участие в патриотической акции – «Я сделал свой выбор!».

Время проведения акции: 19:00
но мы в тельняшках, нас мало

Не показуй мультиків дітям!

Андрій Мовчан

Привіт, Ірено. Зізнаюсь, писати щось про тебе важко. Набираючи ці слова на клавіатурі, мені доводиться пересилювати власну гидливість і стоїчно боротись із нападами нудоти. Не менших душевних зусиль мені знадобилося для того, аби додивитись до кінця кілька серій твого мультфільму про «вату». Коли бігунок YouTube зупинився у правому кутку екрану, я зітхнув із полегшенням.

Ці мультики — справді величина, рівень! Твій рівень, Карпо. Зразків більш дрімучого невігластва і безкультур'я мені не траплялося давно. Можливо, я просто мало цікавлюсь сучасною українською літературою. Знаєш, цікавився раніше, але з часом став надавати перевагу зарубіжній. Надто часто твої колеги по цеху виявлялись такими ж темними провінційними шовіністами як і ти, Ірено.

Що ти хотіла сказати загалу своєю анімацією? Продемонструвати, наскільки ти любиш мешканців східної України? Ну, типу «Схід і захід разом», «Єдина країна» тощо. Чи вже не єдина?

Ти ж сама кажеш, що «неправильні» українці на Донбасі мешкають. Так я мушу тебе заспокоїти, після обстрілів міст важкою артилерією там лишилось значно менше людей, готових називати себе українцями. На твоєму місці я би навіть радів, адже внаслідок відходу Донбасу середній по країні відсоток «правильних» збільшився.

Якщо для тебе, Ірено, мільйони співгромадян — це «вата», «колорадські черви», «розслаблена алкашня» і «завсідники тюрем», тоді не потрібно розпинатись про возз'єднання країни. Ти ж не хочеш жити в одному домі разом з ними! Ти ж перша зітхнеш з полегшення, якщо завтра опинишся у країні без «вати». Ви роками казали їм «Чемодан — вокзал — Росія». От вони і їдуть, забираючи із собою довколишні пейзажі. Радіти треба. Чому не радієш, Ірено?

Розумієш, сепаратизм на пустому місці не з'являється. Не з'являється він від перегляду телевізора, як це показано у твоєму мультику, чи від випитої горілки. Ваші ж митці на фуршетах і афтепаті бухають як свині, і нічого — у сепаратизмі одне одного не звинувачують. Якісь більш вагомі причини мають бути, згодна? Приміром така причина: позбутись твого шовіністичного менторства. Просто не вислуховувати його. Вагома причина, погодься.

Ірено, ти пригадуєш літо 2012 року? Коли був прийнятий закон про регіональні мови. Тоді я знімав квартиру на Арсенальній і час від часу проходив додому повз Верховну Раду, де ви мітингували проти нового закону. Ти теж мітингувала, кричала про знищення української мови. Скажи на милість, тобі хтось забороняв розмовляти українською, писати нею свої книжечки? Ні. Чому ж тоді ти виступала за заборону найбільшій мовній меншині країни реалізувати елементарне демократичне право користуватись у освіті й діловодстві їхньою рідною?

Можливо, ти хотіла, щоб держава виділила квоти на друк україномовної книги. Розумію. Інакше ж твої книжки читати не будуть. Ну, не становлять вони жодного інтересу для читача, не голосують за них «рублем»... вибачте, «гривнею». Тоді це вже інше питання — писати навчись. В такому разі і купувати будуть, і перекладати, і перевидавати. І навіть мову вивчать, щоб в оригіналі подужати. А насильно милий не будеш.

Потім був Майдан, і ти знов мітингувала. Співала похабних коломийок, цитувала Отто фон Бісмарка, лякала киян Сибіром. «Чи хочемо ми жити в Україні, де права людини стоять на першому місці?» – це твої слова з Європейської площі. Тепер ми живемо у описаній тобою країні. А права людини, слід розуміти, полягають у обшуках, викраденнях людей, небаченій до того цензурі, військових злочинах і вуличних погромах.

Чому ж ти, Ірено, роблячи свої низькопробні мультфільми, відмовляєш мільйонам співгромадян у елементарному праві — праві на людську гідність? Можливо, ти просто не вважаєш їх за людей? Звісно не вважаєш! Адже незгодні із новою державною ідеологією для таких як ти втратили людську подобу. Це «колорадські черви» – комахи, шкідники. Вбивати їх — справа корисна. Правда, Ірено?

Спільно із іншими професійними українцями ти невгамовно розповідала про загрозу російського шовінізму... Передивись іще раз свій мультик. Якщо це не шовінізм, тоді я не знаю, що таке шовінізм. Ти думала, він буває тільки російський? Помилялась! Як парость виноградної лози ви виплекали і поставили на ноги новий — великодержавний український шовінізм. Можеш пишатись, адже тепер це твоя найбільша заслуга перед своєю країною.

Щодо самого мультику. Знаєш, за життя я зустрічав чимало зразків ксенофобського гумору, або просто жартів з елементами hate speech. Деякі речі навіть знаходжу смішними. А в якому моменті твого мультфільму потрібно сміятися? Де має стати смішно?

Власне, ти створювала цю анімацію не для того, щоб висміяти когось. Так само як і ті, хто репостив мультик, робили це не від великого почуття гумору. А для чого тоді, Карпо? Я скажу тобі: для того, аби вишкіритись, позбиткуватись, вилити жовч. Щоб показати свою зверхність. Саме це і підпадає під визначення шовінізму. Ти ж проходила курс політології, коли навчалась в Інязі? То маєш знати.

Ну, гаразд, не тямиш ти у суспільних науках, у політиці не тямиш. Знімаю питання. Але твої ролики крутили на загальнонаціональному каналі «Інтер» –третьому у рейтингу українських телеканалів. Питання до його продюсерів залишаються. Адже в ефірі каналу відбувається безпрецедентне розпалювання ненависті, сором'язливо прикрите плашкою «Единая страна». Виходить, весь цей час про «Єдину країну» брехали? Я розумію це саме так.

Та повернімось до тебе, Ірено. Певно, тебе може здивувати, що хтось іще наважується вступатись за ніжні почуття «колорадів», по яким ти безцеремонно пройшлася. «Подумаєш, вата образилась!» А ти пригадуєш весну 2013 року? Коли Іван Угрант порубав зелень, як червоний комісар мешканців українського села. Ви тиждень вуст не змикали, ображались. Національну гідність зачепили! Пригадуєш, Карпо?

Усе це нагадує старий анекдот. «Миколо, пішли москалів бити!» «А якщо вони нас поб'ють?» «А нас за що?» І сміх, і гріх.

Коли твої мультики набирали переглядів на YouTube, на Донбасі тривало перемир'я, яке традиційно супроводжувалось обстрілом житлових кварталів. Карпо, ти дуже полегшила справу для наших артилеристів і мінометників. Адже дегуманізованих створінь — мутантів, тварин, комах – вбивати значно легше, аніж живу людину. «Как тапком по таракану», – кажуть російські шовіністи про українців. Тобі вдалось зробити вірний літературний переклад цих слів українською.

Чув, в ЛНР тобі винесли вирок. Погарячкували! Якщо ти й маєш потрапити під слідство, то насамперед за українським законодавством. Стаття 161 Кримінального кодексу України, «умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності, або образа почуттів громадян у зв'язку з їхніми релігійними переконаннями, а також пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками».

Порушення цієї статті карається обмеженням волі на строк до п'яти років. За цей час ти зможеш обдумати сюжети своїх творів і переглянути ставлення до співгромадян з інших регіонів та інших класів. Твоє щастя, тепер в Україні справжня українська влада. Клянусь, живи ми у правовій державі, прокуратура вже давно зайнялась би тобою. Ти ж цього вимагала взимку — правової держави?

Але наша патріотична прокуратура не стане порушувати жодних кримінальних справ з такого дріб'язкового приводу. Особисто я вважаю це лютою несправедливістю. Несправедливо, коли справи про «сепаратизм» відкривають на підлітків за невинні репости у соцмережах, у той час як більш імениті сепаратисти — Шкляр, Андрухович і ти — ходять на свободі. Книжки презентують.

На сам кінець скажу, що не бажаю тобі тюрми, Ірено. Але книжок краще не пиши — побережи ліси Карпат, рідні тобі з дитинства, проведеного в Яремчі. З мультиплікацією також зав'язуй. Краще присвяти час вихованню своїх дітей.

Торік в інтерв'ю «Газеті по-українськи» ти заявила: «У мене діти російської мови не розуміють. Вони на неї якось навіть не реагують». Скажи, як, по-твоєму, вони читатимуть усю російську класику? Як пірнуть у вир світової літератури, якщо українських перекладів ще немає? До речі, чому ти не перекладала, замість папір своїми творами псувати?

Мені не зрозуміло, як твої діти порозуміються із однолітками з Донбасу, якщо ти досі хочеш, аби Схід лишився у складі України? Сподіваюсь, хоча б їм ти своїх мультиків не показувала. Чи вже показала, Ірено?
но мы в тельняшках, нас мало

(no subject)

На видео, распространенном в ходе предвыборной кампании Радикальной партией Украины, к зрителям из зоны АТО обращались несколько кандидатов в депутаты от этой политической силы.

Они заявляли, что по личному поручению своего лидера Олега Ляшко привезли помощь бойцам и, после слов «Вам там в Киеве под софитами может и тепло, а бойцам на фронте …» — синхронно упали на землю под обстрелом якобы «Градов».

На следующий день сам Ляшко в прямом включении из зоны АТО отрапортовал в эфире программы Шустер Live, что его однопартийцы подверглись нападению сепаратистов «на одном из блокпостов между Лисичанском и Первомайском» при доставке гуманитарного груза.

В подтверждение — Ляшко сам допросил в эфире одного из пойманных сепаратистов. Но вот сейчас, накануне выборов — грянул гром. Один из членов съемочной группы передал журналистам запись, на которой четко видно, что падение и обстрел кандидатов в народные депутаты были не более, чем постановочной сценой, снять которую удалось не с первого дубля.

Кроме того, выяснилось, что у Ляшко в действительности довольно дружеские отношения с мужчиной, которого «допрашивал» как ярого сепаратиста.

Официальной реакции на разоблачение со стороны Радикальной партии пока нет.
----

это видео - запись постановки ляшко - сейчас показывают в прямом эфире во 2 телемосте между мозговым и людьми с укр.стороны
но мы в тельняшках, нас мало

(no subject)

В Донецке в результате обстрела погибла долгожительница, пережившая две мировые войны. Она дожила до ста лет, но не пережила еще одну войну и скончалась вследствие полученных ран от артиллерийских осколков.

«Накануне в результате артобстрелов пострадали два жителя Донецка: мужчина 1969 года рождения… (получил тяжкие осколочные ранения и в больнице скончался) и женщина 1914 года рождения (получила ранения по улице Путиловская у себя дома и скончалась на месте)», — сообщили в МВД ДНР.